Штрафи більші, перевірок менше: які зміни очікуються в системі фінмоніторингу

У квітні 2020 року в Україні почнуть діяти нові правила фінансового моніторингу. Закон передбачає перевірку операцій із криптовалютами, а також додає в список суб’єктів моніторингу власників азартного бізнесу. Чого ще варто очікувати?

Як працює державний
фінансовий моніторинг

Фінмоніторинг є державною системою, що покликана протидіяти відмиванню грошей, які отримані з незаконних джерел і шляхом шахрайства. Україна вже кілька разів потрапляла в чорний список Міжнародної організації з боротьби з відмиванням грошей – у 2002 і 2010 році. Застарілий закон про фінмоніторинг вимагав оновлень, і в грудні 2019 року була підписана його змінена версія.

Згідно з новими правилами, буде істотно збільшений поріг суми, яку треба перевірити. Суттєво зменшилася кількість причин для моніторингу, а список суб’єктів первинної перевірки, навпаки, збільшився. Серед них тепер приватні бухгалтери та компанії, що спеціалізуються на гральній діяльності. Оновлений закон покликаний скоротити кількість перевірок і посилити заходи покарання для порушників.

Основні зміни в
законі про фінмоніторинг

Одне з головних оновлень у правилах фінансового моніторингу – збільшення порогу суми, під час операції з якою здійснюється перевірка. Раніше вона становила 150 тисяч гривень, а з квітня цього року збільшиться до 400 тисяч. До того ж спростилася система, завдяки якій можна визначити підозрілі операції та ті, що вимагають перевірки. Раніше ознак було 17, тепер їхню кількість скоротили до чотирьох.

Згідно з новим законом, під моніторинг потрапляють фінансові операції:

• надзвичайно великі;
• які не мають мети та законних підстав;
• проведені нелегально;
• складні за структурою.

Тепер банкам та іншим фінансовим установам необхідно буде самостійно сформувати систему ефективного моніторингу. Для цього їм буде дозволено перевіряти податкові дані клієнтів і контрагентів.

Фінансові перевірки
у сфері азартних ігор

У зв’язку з підготовкою до прийняття закону про легалізацію азартних ігор до суб’єктів первинного моніторингу тепер зараховуються гральні компанії: лотерейний бізнес, букмекери, казино та інші. Їм необхідно буде здійснювати контроль під час приймання ставок і видання виграшів. Порогова сума становить 30 тисяч гривень з огляду на високоризиковість азартного бізнесу.

Це означає, що під час приймання ставок і видання виграшів на цю або більшу суму компанії зобов’язані взяти в людини паспортні та податкові дані, а потім перенаправити їх співробітникам служби Державного фінансового моніторингу. Це звичайна практика для всіх країн, де легалізована гральна діяльність.

Штрафи для суб’єктів
первинного моніторингу

Суб’єкти, які подали інформацію до Держфінмоніторингу невчасно або ж приховали її, вважатимуться спільниками в можливому відмиванні грошей. За це передбачаються штрафи, розмір яких у новому законі збільшений. Водночас суми різнитимуться залежно від ситуації та виду порушення.

Раніше найбільший штраф становив 34 тисячі гривень для небанківських організацій. Тепер закон передбачає гнучку систему штрафів, максимальна сума яких сягатиме 204 тисяч гривень. Стягнення можуть призначатися, наприклад, за порушення вимог щодо проведення фінансової перевірки або порядку зберігання документів.

Під час формування суми братимуться до уваги обставини, характер порушень, збитки третіх осіб і багато іншого. Суб’єкти первинного фінансового моніторингу зможуть оскаржити рішення про накладення штрафу. Також вони можуть укласти угоду про усунення порушення та його наслідків.

Фінмоніторинг
і криптовалютні операції

Відтепер операції з криптовалютою в Україні потраплятимуть під фінансовий моніторинг. Суб’єктами первинних перевірок стануть компанії, які займаються обміном, продажем і грошовими переказами у сфері цифрових активів (біржі, банківські організації та інші).

Порогова сума становить 30 тисяч гривень – так само, як і в ситуації з гральними компаніями. Операції з подібними та більшими сумами будуть перевірятися, а дані про клієнтів – передаватися в службу Державного фінансового моніторингу. Це необхідно для того, щоб протидіяти відмиванню грошей за допомогою криптовалютних операцій.

Клієнту достатньо буде один раз пояснити, з яких джерел надходять кошти, та надати необхідні документи, щоб надалі не звітувати за кожною великою транзакцією з цифровими активами.

Підсумки

За словами міністра фінансів Оксани Маркарової, новий законопроєкт покликаний спростити систему фінансового моніторингу в країні, а також підвищити ефективність боротьби з відмиванням грошей. Робота над документом, затвердженим наприкінці 2019 року, велася кілька років: він враховує інтереси гравців фінансового ринку та базові вимоги міжнародних директив.