Рік після легалізації: яких успіхів досягла гральна індустрія?

Минулий рік був надзвичайно важливим для гемблінг-індустрії. Через 12 років після запровадження повної заборони на проведення азартних ігор суб’єкти галузі змогли знову законно здійснювати свою діяльність.

Які були ухвалені нормативно-правові акти, що регламентують їхню роботу, скільки ліцензій було видано за рік та наскільки поповнився державний бюджет України завдяки платежам гемблінг-операторів? Про все це – далі в статті.

Про легальних операторів

2 лютого 2021 року український гральний регулятор в особі Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ) ухвалив рішення про видачу першої ліцензії, яка дає право на відкриття онлайн-казино. Її отримала компанія «Спейсікс», якій належить бренд Cosmolot. Це рішення стало потужним стимулом до появи нових легальних операторів та успішного розвитку українського ринку азартних розваг.

Загалом минулого року дозвіл від регулятора отримали 28 брендів.

Згідно з даними КРАІЛ, за минулий рік ліцензії розподілилися так.

На сайті сервісу моніторингу даних «Опендатабот» зазначено, що на території України працюють 8 легальних наземних казино: 4 – у Києві та по одному в Одесі, Львові, Харкові та Полтаві.

Щодо залів ігрових автоматів, то за кількістю першість також утримує столиця – лише 10 закладів. У регіонах лідером став Львів, де налічується 6 залів, друге місце розділили Харків та Одеса – по 4 зали. Далі йде Миколаїв – 3 зали, Запоріжжя, Кременчук, Кривий Ріг, Кропивницький, Суми – по 2 зали. Решта українських міст (Біла Церква, Бровари, Вінниця, Житомир, Кам’янське, Луцьк, Мелітополь, Петропавлівська Борщагівка, Полтава, Рівне, Софіївська Борщагівка, Хмельницький, Чернівці) – по одному.

Зрозуміло, така кількість проданих ліцензій принесла значний прибуток держбюджету. Загальний дохід становив понад 1,5 млрд грн.

Досягнення КРАІЛ у 2021 році

Окрім ліцензування, регулятор був зайнятий розв’язанням інших питань: розробленням нормативно-правових актів, держконтролем над гемблінг- і беттінг-операторами, аудитом.

Одне з важливих досягнень – створення Реєстру осіб, яким обмежений доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх легальних операторів додаванням їх до переліку за власним бажанням, ініціативою родичів або рішенням суду. Станом на 1 січня 2022 року до Реєстру внесено 195 осіб.

У 2021 році набули чинності такі нормативно-правові акти КРАІЛ:

• Про затвердження Переліку ігрового обладнання, що підлягає сертифікації.
• Про визначення Переліку суб’єктів сертифікації, які можуть здійснювати сертифікацію грального обладнання.
• Про затвердження Принципів відповідальної гри.
• Про затвердження Порядку спрямування та виконання вимог щодо обмеження доступу на (з) території України до вебсайту або його частини.
• Про затвердження Опису ідентифікаційної картки гравця.
• Про затвердження уніфікованої форми акта, складеного за підсумками проведення планового та позапланового держнагляду.
• Про затвердження плану контролю та перевірок операторів на 2022 рік.

Також орган видавав дозвільні документи, що підтверджують відповідність приміщення вимогам для розміщення в ньому гральних закладів.

За даними КРАІЛ, минулого року 88 готелів стали володарями таких офіційних дозволів. Більшість із них традиційно розташована в столиці:

4 проблеми індустрії, які потрібно розв’язати

Податки

Декілька питань залишилися поза юрисдикцією КРАІЛ. Перше й найголовніше – це податки. Законопроєкт № 2713-д був ухвалений у першому читанні 15 липня 2021 року. Через два місяці, 6 жовтня, Комітет із питань фінансів, податкової та митної політики розглянув документ у другому читанні.

Депутати пропонували:

• удосконалити понятійно-термінологічний апарат;
• не оподатковувати податком на доходи фізичних осіб виграш гравців, розмір (вартість) якого не перевищує восьми розмірів мінімальної заробітної плати;
• скасувати потрійну плату за ліцензію для букмекерів, операторів онлайн-казино та за ігровий автомат.

16 грудня відбулися пленарні засідання шостої сесії Верховної Ради України. Уся гральна індустрія завмерла в очікуванні ухвалення документа. Однак слуги народу так і не дійшли його розгляду.

Сертифікація

Друге питання, яке непокоїть галузь, – сертифікація грального обладнання. У квітні минулого року комісія ухвалила список суб’єктів, які мають право сертифікувати обладнання: ігрові автомати, ігрові столи, зокрема з кільцем рулетки, онлайн-систему організатора азартних ігор, шафл-машини. Спочатку їх було п’ять, потім троє відмовилися працювати через відсутність техрегламенту, ще одна компанія втратила акредитацію.

Протягом якогось часу лише одна організація могла видавати операторам відповідні сертифікати. Пізніше список розширили до восьми суб’єктів, але проблема відсутності технічного регламенту залишається нерозв’язною.

Завдання щодо розроблення документа, який встановлює уніфіковані стандарти оцінювання та перевірки обладнання, покладено на Міністерство економіки. Зазначимо, що в травні з’явився відповідний проєкт, але щодо нього досі немає новин. Наразі процедура проходження операторами сертифікації відбувається за застарілим ДСТУ.

Фінансовий моніторинг

Третя гостра тема для бізнесу – це фінансовий моніторинг. Мінфіном було розроблено проєкт, що висуває вимоги до операторів азартних ігор. Положення документа викликали негативну реакцію не лише в підприємців та експертів, а й у самого регулятора.

У ньому містилися положення, які оператори не в змозі виконати. Наприклад, окрім передбаченої законом інформації, вони мають запитувати в гравця ціль його гри, розмір заробітку, соціальне становище. Також передбачається, що Міністерство фінансів отримуватиме доступ до бази даних гемблерів. КРАІЛ не підтримала погодження документа, оскільки він містить велику кількість процедур, які не передбачені законодавством України.

Мінфін стверджує, що в створенні проєкту брали участь провідні світові експерти і він повністю відповідає вимогам українського законодавства та міжнародним стандартам. Як і з податками, сертифікацією, питання фінмоніторингу предметніше розглядатиметься у 2022 році.

Ще одним каменем спотикання називають умову, коли між залом ігрових автоматів і навчальним закладом має бути не менше 500 м. Експерти вважають таку вимогу дещо дискримінаційною, оскільки вона не поширюється на казино. Також невідомо, як необхідно відраховувати відстань між об’єктами.

Підсумки

2021 рік фактично запустив гемблінг-індустрію. Депутати ухвалили базовий пакет нормативних актів, які необхідні регулювання ринку, індустрія принесла перші істотні надходження до державного бюджету.

Єдиний мінус – великі закордонні оператори не поспішають завойовувати український ринок азартних ігор, оскільки не розв’язані проблеми з оподаткуванням. Інші неврегульовані питання не настільки критичні, щоб зупинити розвиток галузі. Точку неповернення вже пройдено, залишилося лише усунути спірні моменти та вдосконалити законодавчу базу.

---

Дізнайтесь більше про перспективи розвитку української гральної галузі! Приходьте 23-24 березня на конференцію, яка відбудеться в межах Ukrainian Gaming Week 2022. Буде море інсайдерської інформації та корисних зустрічей.

Придбати квиток >>>