Які норми законодавства потрібно деталізувати, щоб в Україні почав працювати легальний ринок азартних ігор?

07.09.2020

Які країни зараз вважаються показовими з огляду на регулювання гемблінг-реклами та які заборони на просування гральної діяльності діятимуть в Україні? Про це в інтерв’ю для Ukrainian Gaming Week 2020 розповіла юристка, фахівчиня в галузі корпоративного та податкового права Тетяна Клименко.

Тетяна – старша юристка та голова юридичного відділу в київському офісі компанії Law & Trust International. Спеціалізується на податковому структуруванні, створенні міжнародних холдингових структур у гемблінг-галузі, ліцензуванні гральної діяльності. Має досвід реєстрації компаній, відкриття рахунків і супроводу клієнтів у Європейському Союзі, Великобританії, Китаї, Індії та інших країнах.

Докладніше про підзаконні акти, які необхідно прийняти для практичного застосування грального законодавства, а також особливості регулювання гемблінг-реклами за кордоном – далі в інтерв’ю.

Інтерв’юер: Ukrainian Gaming Week (UGW)

Респондент: Тетяна Клименко (Т. К.)

UGW: На вашу думку, яких доповнень потребує закон про легалізацію грального бізнесу в Україні?

Т. К.: На початковій стадії запуску грального ринку необхідно деталізувати роботу системи онлайн-моніторингу, оскільки вона досить потужна та вимагає багато ресурсів для початку функціонування та її подальшого контролю.

Сам факт, що в законі передбачена система онлайн-моніторингу, уже досить серйозний крок до довгострокового існування цієї галузі, бо вона забезпечує контроль діяльності та її прозорість. Але для досягнення ефективних результатів потрібно створити інструкції та підзаконні акти з деталізацією роботи системи онлайн-моніторингу.

Необхідно в деталях розробити вимоги до перевірки грального обладнання з технічного погляду та до його сертифікації. Також потрібно деталізувати вимоги до організації онлайн-гемблінгу та безпосередньо самих сайтів.

Усі гральні оператори зобов’язані дотримуватися AML-законодавства про протидію відмиванню коштів. Ці інструкції та супутні обов’язки операторів мають бути чітко прописані для їхнього подальшого ефективного контролю.

Іншими словами, зараз основне завдання – деталізувати норми організації кожного різновиду азартної гри та вимоги до операторів для можливості вийти на ринок та почати роботу. А після отримання перших ліцензій і початку роботи накопичуватиметься практичний досвід, прийматимуться нормативні акти, які зможуть заповнити прогалини поточного законодавства.

UGW: Фінальна редакція закону містить суперечливу норму про формування конкурсної комісії для відбору членів уповноваженого органу. Чи можливе коригування цього положення?

Т. К.: Так, коректування можливе. І воно буде, швидше за все.

У законі передбачається, що особа, яка була членом конкурсної комісії, не має права брати участь у конкурсному відборі на посаду члена уповноваженого органу протягом 12 місяців із дня припинення ним повноважень члена конкурсної комісії.

Ця норма суперечить положенню Конституції, згідно з яким громадяни України мають право бути обраними до органів державної влади й органів місцевого самоврядування. А конституційні права та свободи людини гарантуються, не можуть бути скасовані й обмежені, окрім випадків, передбачених Конституцією України. Тому ця стаття має бути скоригована.

UGW: Як відповідно до нового закону в Україні регулюватиметься реклама гемблінг-діяльності?

Т. К.: Реклама буде заборонена на радіо та телебаченні в період із 06:00 до 23:00, у виданнях і засобах масової інформації, окрім спеціалізованих видань, що присвячені азартним іграм.

Рекламувати азартні ігри можна на товарах, які призначені, зокрема, для осіб до 21 року, а також у транспорті, місцях проведення розважальних, театрально-концертних, спортивних та інших заходів для осіб до 21 року.

Рекламу можна здійснювати виключно власнику ліцензії.

UGW: За вашими оцінками, чи достатньо в законі передбачено заходів для захисту гравців від лудоманії? Поясніть свою думку.

Т. К.: Заходи, що передбачені цією версією закону, чималі. Як видно із закону, їх конкретизація покладається на уповноважений орган, який має вживати заходів щодо боротьби з вираженою гральною залежністю.

У цьому випадку оцінити достатність заходів захисту від лудоманії можна буде, коли їх приймуть, дадуть роз’яснення уповноваженого органу та водночас покладуть на організаторів азартних ігор обов’язки щодо прийняття власних політик, навчання персоналу, проведення внутрішніх інструктажів і можливого виявлення у відвідувача гральної залежності.

UGW: Які підзаконні акти потрібно розробити, щоб новий закон можна було застосовувати на практиці?

Т. К.: Необхідно прийняти регулювання про систему онлайн-моніторингу, сертифікацію, відповідність стандартам і розроблення ігор щодо технічних характеристик і деталізувати ці вимоги.

Потрібно розробити вимоги для гральних операторів щодо протидії відмиванню коштів та боротьби з лудоманією, деталізувати обов’язки та відповідальність уповноваженого органу.

UGW: На вашу думку, яких юридичних помилок варто остерігатися бізнесменам, які вирішили займатися в Україні гральним бізнесом?

Т. К.: Необхідно дуже скрупульозно підходити до організації процесу роботи ще на етапі підготування документів та бізнес-проєкту для отримання ліцензії.

Не всі положення закону можна трактувати однозначно. І якщо підійти до практики отримання ліцензії, виникне більше питань, ніж відповідей. Тому передусім варто вибирати команду фахівців, яка займеться процесом отримання ліцензії, і ретельно підготувати бізнес-план із прорахунком ринку, профіту та часу на запуск проєкту.

UGW: Які юрисдикції зараз можна вважати показовими з огляду на регулювання реклами грального бізнесу та чому?

Т. К.: Зараз найкращими юрисдикціями з огляду на регулювання реклами грального бізнесу є Естонія, Іспанія, Бельгія, Великобританія та Мальта.

У балтійських країнах загалом достатньо деталізоване законодавство у сфері регулювання реклами гемблінгу. Естонія не стала винятком. Попри суттєві законодавчі обмеження у вигляді загальної заборони встановлюється велика кількість винятків із цього правила. Дозволяється реклама на круїзних лайнерах, у літаках, аеропортах, гральних закладах тощо. Законодавець усвідомив, що велика цікавість до грального бізнесу буде передусім у туристів, тому дав можливість гемблінг-операторам рекламувати свої послуги в місцях їхнього найбільшого скупчення.

Законодавство Великобританії також досить прозоре та зручне для гемблінг-бізнесу. Є загальні заборони на рекламу серед неповнолітніх, встановлений соціально відповідальний підхід до реклами (social responsibility). Визначено часові межі розміщення реклами в різних засобах масової інформації.

Показовими є і юрисдикції, де реклама гемблінгу дозволена. Це Іспанія, Австрія, Франція тощо. У зазначених країнах законодавством встановлені досить загальні обмеження, а це дає змогу власникам бізнесу застосовувати більше інструментів для поширення та просування свого бренду.

Деякі фахівці ще виокремлюють Данію, бо це єдина країна в ЄС, яка змогла імплементувати всі рекомендації Єврокомісії.

Переваги зазначених юрисдикцій – це їхня мобільність, гнучкість та оперативність реагування на запити споживачів і бізнесменів. Одночасно захищаючи права споживачів та обмежуючи розумною мірою рекламу, європейський законодавець створює широкий коридор можливостей для реалізації маркетингових і рекламних проєктів.

UGW: Чи варто на світовому ринку очікувати послаблень у галузі регулювання реклами гемблінгу?

Т. К.: Одна з головних проблем регулювання гральної діяльності – швидке зростання попиту на онлайн-гемблінг. Попри те, що в онлайн-сегменті гральна галузь почала розвиватися порівняно недавно, вона вже займає 21% від усього ринку.

Як і в будь-яких інших традиційних сферах, переміщених в інтернет-простір, гемблінг не спроможний на перших порах уникнути всіх проблем. Споживачі не захищені від шахрайства, власники бізнесу здатні знаходити незаконні способи рекламувати свою діяльність, відсутня єдина система розпізнавання клієнтів.

В Інтернеті відсутні кордони, і тому багато гравців використовують сервіси інших юрисдикцій, які рекламовані на території держави, де перебуває гравець.

Як я зазначала раніше, тільки Данія повністю дотримується рекомендацій Єврокомісії. Решта країн адаптували її положення під власне законодавство лише частково. З огляду на те, що Єврокомісія вже у 2014 році звернула увагу на гостру потребу регулювання цієї сфери, очікувати послаблень чи великих можливостей для реклами гемблінг-індустрії не доводиться.

UGW: На вашу думку, на які нюанси гральні оператори передусім мають звертати увагу, коли займаються рекламою своїх послуг?

Т. К.: Реклама – один із головних складників просування послуг і попиту в гральному бізнесі. Зараз світові тенденції та показники розвитку гемблінгу набирають серйозних обертів. Водночас посилюються правила реклами послуг і продуктів у гральному секторі.

Будь-які рекламні матеріали мають розроблятися в суворій відповідності до законодавства конкретної юрисдикції, зокрема з урахуванням отримання необхідних дозволів на розповсюдження реклами азартних ігор в обраній країні.

UGW: Ви станете спікером конференції UGW 2020. Про що розповісте під час свого виступу?

Т. К.: Ми розглянемо законодавчі обмеження щодо реклами, які діятимуть в Україні. Проаналізуємо регулювання реклами гемблінгу в таких юрисдикціях, як Великобританія та Мальта, де гральний бізнес найбільш розвинений. Поговоримо про найбільш жорсткі заходи обмеження на прикладі регулювання в Бельгії.

Послухати виступ Тетяни та поставити їй запитання про особливості реклами гральної діяльності можна буде 26 листопада на конференції UGW 2020.

Приєднуйтесь до події, щоб особисто поспілкуватися з експерткою!

Програма івенту >>>