«За високої ціни “точки входу” подальше оподаткування має бути відповідним» – керівний партнер в Stron Legal Services Олег Дерлюк

24.06.2020

У чому специфіка оподаткування грального бізнесу, яке передбачено законопроєктом № 2285-д? Які закордонні податкові правила найбільш вигідні для розвитку бізнесу? Який досвід корисно перейняти Україні? Про все це в інтерв’ю для Ukrainian Gaming Week розповів керівний партнер в Stron Legal Services Олег Дерлюк.

Олег має семирічний досвід у податковому структуруванні та консалтингу. Два роки виконує обов’язки керівного партнера в міжнародній юридичній фірмі Stron Legal Services. Успішно реалізував 70+ fintech-, e-commerce- та IT-проєктів.

Інтерв’юер: Ukrainian Gaming Week (UGW)

Респондент: Олег Дерлюк (О. Д.)

UGW: Якими видами податків обкладатиметься гральний бізнес згідно із законопроєктом № 2285-д? На вашу думку, це конструктивний підхід?

О. Д.: Цей законопроєкт передбачає введення обов’язкової ліцензії, яку необхідно відновлювати кожні п’ять років. Її вартість для казино у Києві – 60 000 мінімальних заробітних плат, для букмекерів – 30 000, а для лотерей – 28 000. Це розділило багатьох людей на два табори: тих, хто впевнений, що така сума несуттєва для власників казино на тлі їхнього прибутку, і тих, хто стверджує, що така сума знову змусить багато казино піти в тінь.

Але насправді вартість ліцензії не варто розглядати як єдиний і незалежний внесок грального бізнесу для здійснення своєї діяльності. Щоб відповісти на запитання, наскільки жорсткою є ця вимога, варто також розглядати запропоноване оподаткування грального бізнесу загалом.

Іншими словами, за високої ціни «точки входу» подальше оподаткування має бути відповідним. Поки з цього законопроєкту можна очікувати не тільки високу вартість ліцензії, але і високі податки на валовий дохід грального закладу (gross gaming revenue, або GGR), імовірно, у розмірі 18%, а також податок на прибуток, згідно з пропозиціями деяких депутатів українського уряду.

Багато європейських країн із розвиненим законодавством та оподаткуванням виходили на нинішній рівень протягом багатьох років, а не відразу. Тому не думаю, що варто очікувати від українського грального бізнесу позитивної реакції на запропоновані законопроєктом зміни.

UGW: У яких країнах ЄС податкові правила найбільш вигідні для розвитку грального бізнесу?

О. Д.: Якщо дивитися на загальну картину, де оподаткування найбільш сприятливе як для операторів грального бізнесу, так і їхніх клієнтів, то можна сміливо виділити Великобританію. Попри кількість регуляторів, правил і вимог до ведення галузевого бізнесу, британський уряд вельми ліберальний у цьому питанні порівняно з іншими країнами ЄС.

Власники грального бізнесу у Великобританії зобов’язані платити 15% від GGR, а виграш гравців не обкладається жодними податками. Ставка в 15% може здатися не такою маленькою, але порівняно з іншими країнами ЄС це дуже вигідно. Наприклад, оператори грального бізнесу в Нідерландах обкладаються 29-відсотковим податком від GGR, до того ж вони повинні внести 1,5% вкладу в ігрове управління та 0,25% у фонд залежних від азартних ігор. Також виграш оподатковується залежно від суми.

У Швеції податок становить 18% від GGR, але приз не обкладається податками. Сумніша ситуація в Греції, там податок становить 35%; а в Італії – 22%. Варто зазначити, що в країнах, що зобов’язують гральний бізнес отримувати ліцензію та водночас платити податок, ціна ліцензії не перевищує кілька десятків тисяч євро.

Дещо інша ситуація з онлайн-казино в Європі, бо багато операторів надають перевагу юрисдикції Мальти через її вигідні умови у вигляді 5-відсоткового податку на GGR, ліцензії вартістю від €10 000 до €25 000 і невисокі адміністративні витрати.

UGW: Як можна застосувати іноземний досвід оподаткування гральної галузі в Україні?

О. Д.: Як уже було згадано вище, закордонний досвід показує, що не слід робити вартість ліцензії занадто високою та відразу ж обкладати дохід галузевих закладів різними податками, роблячи умови свідомо непосильними для більшості власників грального бізнесу. Знову ж таки, це може призвести до повернення більшості закладів у тінь, і вони продовжать ухилятися від податків і ліцензій.

UGW: Чи раціонально вводити податок на виграш у нашій країні? Чому?

О. Д.: Скасування податку на виграш гравця – важливий аспект цього законопроєкту, і в поправках до нього пропонують знизити податок на виграш до 0% порівняно з 18%, які ми маємо зараз. Чим нижчий податок на виграш, тим більше зацікавлених у ньому осіб. Іншими словами, це дасть змогу залучити туристів грати в азартні ігри в Україні замість того, щоб робити це в юрисдикціях з оподаткуванням виграшу. Ніхто не любить ділитися виграшем примусово, що і є головним чинником, який може відштовхнути потенційних інвесторів.

UGW: З якими юридичними проблемами можуть зіткнутися компанії, що виходять на наш гральний ринок?

О. Д.: Головною складністю, з якою зіткнуться всі компанії, які планують вихід на гральний ринок України (за умови, що вони дотримуватимуться всіх вимог, викладені в цьому законопроєкті), буде отримання ліцензії. Як правило, це тривалий процес, через який виникає багато труднощів в охочих отримати гральну ліцензію в більшості юрисдикцій світу. Найскладніші юридичні питання зазвичай пов’язані з документацією компанії, бо цей вид діяльності передбачає детальну compliance-процедуру.

Під час отримання ліцензії першою складністю стане фінансовий аспект: в останній редакції цього законопроєкту мінімальний статутний капітал компанії – 30 000 000 гривень. Також необхідно надати документацію, що підтверджує джерело цих коштів, що буде важко для більшості компаній грального сектору, що існували до змін у законодавстві.

До того ж усе наявне обладнання для проведення азартних ігор має пройти сертифікацію згідно з міжнародними стандартами, а сервери гральних інтернет-сервісів необхідно буде під’єднати до системи онлайн-моніторингу, щоб дати змогу фіскальній службі контролювати грошовий обіг бізнесу та стежити за своєчасністю виплат виграшів.

UGW: Чи буде вигідно іноземним компаніям, інвесторам працювати на українському гральному ринку та чому?

О. Д.: Що може зацікавити іноземного інвестора вийти на ринок України? Вигідні економічні умови у вигляді низьких податків, доступність ліцензії та невеликі адміністративні витрати на управління бізнесом. Іноземним компаніям буде набагато вигідніше залишатися поза Україною, навіть у сусідніх країнах ЄС. Наприклад, у Польщі, де вартість ліцензії дешевша майже в 70 разів.

На жаль, поки законопроєкт № 2285-д не пропонує сприятливих умов для ведення грального бізнесу не тільки українським компаніям, а й закордонним.

UGW: Які законодавчі норми, на вашу думку, найбільш ефективні для боротьби з відмиванням грошей і тіньовим обігом?

О. Д.: У Європі та США вже багато років є різні директиви, акти, стандарти та регулювання з боротьби з відмиванням грошей і чорним доходом, які зарекомендували себе як надійні інструкції для індикації грошей, отриманих незаконним шляхом. Окремо можна виділити кілька інструментів із боротьби з відмиванням грошей, які поширені у світі зараз.

Наприклад, є група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей, відома як FATF (Financial Action Task Force on Money Laundering). Вона розробила документи, зокрема 40 рекомендацій, які є звітом організаційно-правових заходів щодо створення в кожній країні ефективного режиму протидії легалізації злочинних доходів і фінансуванню тероризму. Ці рекомендації значно посилили перевірку кожної іноземної юридичної та фізичної особи, яка хоче вести бізнес на території іншої держави.

У ЄС є ціла низка нормативів на цю тематику, зокрема Директива з боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму (European Union Anti-Money Laundering Directive), яка нараховує вже шість редакцій до 2020 року. Однією з найвидатніших особливостей цієї директиви було зобов’язання введення в кожній країні Європейського Союзу центрального реєстру бенефіціарів, який розкриває реального власника бізнесу. Окрім цього, практично в кожній юрисдикції ЄС є свої закони, які встановлюють кримінальну відповідальність за відмивання грошей.

На запитання, які законодавчі норми можуть бути найбільш ефективними для запобігання відмиванню грошей через гральний бізнес в Україні, можна відповісти, посилаючись на перераховані вище міжнародні нормативи. Перше – це введення реєстру бенефіціарів власників бізнесу, друге – перевірка джерела коштів і капіталу компаній, третє – залучення міжнародного моніторингу та встановлення європейських стандартів compliance-процедур.

UGW: Як ви вважаєте, скільки часу знадобиться, щоб закон про легалізацію запрацював, а ринок почав розвиватися?

О. Д.: Як правило, для того щоб внести певну кількість правок у подібне законодавство до такої міри, яка задовольнятиме як учасників ринку (бізнес і клієнтів), так і уряд, може знадобитися понад десять років. Десять років – це період, який знадобився іншим країнам для нормалізації вимог до операторів грального бізнесу.

Швидше за все, редагування до оподаткування грального бізнесу в Україні неминучі, оскільки непомірні податки не просто не привабливі, але можуть навіть відлякати учасників ринку від роботи у відкриту, провокуючи їхній відхід у тінь.

Олег візьме участь у панельній дискусії «Тонкощі регулювання грального бізнесу в Україні» на Ukrainian Gaming Week 2020.

Більше про програму події >>>