«Вимоги до ліцензіатів досить низькі порівняно з організаторами азартних ігор» – партнерка Sayenko Kharenko Аліна Плющ про b2b-ліцензії

Які вимоги пред’являються до компаній, які планують вести в Україні діяльність із надання послуг для сфери азартних ігор? І чи є зараз попит на b2b-ліцензії? Ці та інші запитання у свіжому випуску подкасту «Інсайдер UGW» розкрила Аліна Плющ – партнерка юридичної фірми Sayenko Kharenko, членкиня експертної ради Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей.

Інтерв’ю провів бренд-амбасадор Ukrainian Gaming Week 2021 Лаврентій Губін.

Аліна розповіла про вартість b2b-ліцензії, вимоги до її отримання та розмір податкової ставки, яку мають виплачувати її власники. Експертка пояснила, чи зможуть гральні оператори отримати сервісну ліцензію, та уточнила, чи цікавляться іноземні компанії веденням на українському ринку бізнесу з надання послуг у гемблінг-сфері.

Інтерв’юер: Лаврентій Губін (Л. Г.)

Респондент: Аліна Плющ (А. П.)

Л. Г.: Я б хотів із вами як з експертом поговорити про b2b-ліцензії. Нещодавно з’явилися перші ліцензіати. Розкажіть, будь ласка, які вимоги висуває закон до тих, хто хоче отримати подібну ліцензію?

А. П.: Дійсно, у березні цього року були, нарешті, затверджені ліцензійні умови для тих, хто хоче отримати сервісну ліцензію, так звану b2b-ліцензію.

Вимоги до ліцензіатів досить низькі порівняно з організаторами азартних ігор. Немає вимог щодо мінімального статутного капіталу та кількості співробітників. Є тільки вимоги про те, що кінцеві бенефіціарні власники ліцензіатів не мають бути резидентами Російської Федерації, а акціонери-ліцензіати не повинні мати бізнес у Росії. Окрім цього, керівники повинні мати бездоганну репутацію: директор, головний бухгалтер, а також кінцеві бенефіціари власників ліцензіата. Вимоги дійсно невисокі.

Вартість ліцензії теж невелика – 300 мінімальних заробітних плат. Ліцензія видається на 5 років. І ліцензійний платіж сплачується відразу за 5 років. Уже зараз є кілька компаній, які отримали ліцензії, є ті, які ще в процесі.

Але це, безумовно, хороший крок із боку комісії та чудово, що в законі це передбачили. Бо сервісні ліцензії розв’язують велику проблему, яка була в розробників, коли до них приходили правоохоронні органи з обшуками та висували їм обвинувачення в незаконній організації азартних ігор. І тепер сервісна ліцензія розв’язує це питання.

Тобто, якщо розробники не працюють безпосередньо з гравцями, не приймають ставки, не виплачують виграш, а роблять якусь частину або повністю розробляють програми для організаторів азартних ігор, незалежно від того, чи перебувають ці організатори в Україні або це нерезиденти, вони мають тільки отримати ліцензію… І зрештою вони стають легальним бізнесом. Я вважаю, що всі питання з правоохоронними органами мають бути зняті.

Л. Г.: Які ще платежі очікують на бізнес, який вирішить працювати під цією ліцензією? €54 000, ви сказали, за 5 років. Що ще?

А. П.: Для того щоб отримати цю ліцензію, потрібно зареєструвати українську юридичну особу. Законодавство для сервісних ліцензій не передбачає якийсь спеціальний режим оподаткування, як, наприклад, для операторів – GGR. Просто на загальній системі оподаткування вони платитимуть податок на прибуток 18%.

Л. Г.: Якщо бізнес має гральну ліцензію, припустимо, на відкриття казино чи слот-залу. Чи може оператор отримати подібну ліцензію та використовувати її для якихось додаткових послуг, які надаватиме в межах свого проєкту?

А. П.: Є іноземні клієнти, які зараз реєструються та подаються на отримання ліцензії на онлайн-казино. Водночас вони планують зареєструвати ще компанію та отримати для неї окрему, сервісну ліцензію. Бо, як правило, ці бізнеси розділяють. Компанія може розробляти програмне забезпечення для всіх компаній групи, не тільки для тих, хто в Україні, але й для іноземних.

Дуже поширена практика, що для розроблення залучають українських програмістів. Тому вони розглядають опцію саме зареєструвати окрему компанію та отримати на неї сервісну ліцензію, за якою вже будуть працевлаштовані всі ці особи.

Л. Г.: Я розумію, що ми зараз більше говоримо про розробників, але мене також цікавить так званий стримінговий сервіс. Чи потрапляє він під цю ліцензію? Бо цей бізнес стрімко розвивається в деяких країнах. Можливо, в Україні він теж активно розвиватиметься.

А. П.: Так, у нас зараз є клієнт, для якого ми якраз отримуємо ліцензію. Він планує працювати не з українським ринком, але вести діяльність з України. І це дійсно популярно. Кілька компаній цікавляться.

Ми вважаємо, що ліцензія покриває такі послуги. Якщо вони дійсно не працюють безпосередньо з гравцями, а роблять тільки стримінг для операторів, – не важливо, для українських чи іноземних, – то це теж частина сервісної, b2b-ліцензії.

Л. Г.: Чи є якісь проблеми, які ви бачите в цьому питанні, або складнощі, на які варто звернути увагу?

А. П.: Оскільки практики ще немає, то, звісно, наприклад, live-казино потрібно буде роз’яснювати, можливо, під час перевірок.

Я б рекомендувала компаніям звернутися по офіційне роз’яснення до КРАІЛ, щоб переконатися в тому, що дійсно ця ліцензія покриває. І якщо вони отримають сервісну ліцензію, якщо вони безпосередньо ніяк не співпрацюють із гравцями, не приймають ставки, не виплачують виграш, то просто, щоб бути впевненими в тому, що опишуть свою бізнес-модель… Це допоможе отримати відповідь від КРАІЛ, що так, дійсно, вони можуть спокійно працювати за сервісною ліцензією.

Л. Г.: Наскільки популярна зараз ця ліцензія з-поміж потенційних інвесторів?

А. П.: Вчора до мене знову звернулися одні іноземні оператори. Прочитали мою статтю та зацікавилися. Вони хочуть отримати, бо в них є українські розробники, – це дуже поширена модель… Такі оператори ведуть «білий і пухнастий» бізнес, хочуть повністю працювати в правовому полі. Вони дізналися, що така ліцензія є абсолютно новою. Я думаю, це буде дуже популярно, особливо для таких іноземних компаній.

Вони вже давно думали про те, щоб створити тут компанію, щоб зняти із себе ризик, що в них є постійне представництво. Тому оператори хочуть зареєструвати компанію, працевлаштувати програмістів як співробітників та отримати сервісну ліцензію.

Л. Г.: Україна не перша країна, яка має подібну ліцензію, і їй доведеться конкурувати на міжнародному ринку за операторів. Як ви оцінюєте, наскільки конкурентний закон порівняно з країнами Прибалтики, Мальтою, Грузією?

А. П.: Подібні сервісні ліцензії дійсно популярні на Мальті, у Румунії. У Грузії теж щойно запустився такий режим. Я вважаю, що Україна в цьому плані конкурентоспроможна. Бо вартість ліцензії невелика – €54 000 за 5 років.

Окрім цього, в Україні історично хороші, сильні програмісти, яких наймають. І робоча сила, якщо ми говоримо і про стримінг, дешевша, ніж, наприклад, на Мальті або в Румунії. Тому, я думаю, що це буде дуже популярним в Україні. Бо однаково привертають наших співгромадян для цього, але тепер це робитимуть офіційно, через зареєстровані компанії, які отримають сервісну ліцензію.

---

Хочете першими дізнаватися думку експертів про легалізацію гральної діяльності та розвиток українського гемблінг-ринку? Стежте за новинами на сайті, в Telegram-чаті та наших соцмережах, щоб не пропускати нові випуски подкасту «Інсайдер UGW»!