«У гральній індустрії не повинно бути монополії» – глава ВСПІР Ігор Макієвський

14.02.2020

Яким повинен бути український закон про регулювання азартної галузі? Скільки може знадобитися часу на те, щоб налагодити роботу оновленого грального ринку? І чи можливо завдяки легалізації гемблінг-галузі залучити в країну додаткові інвестиції? Про це Ukrainian Gaming Week розповів глава Всеукраїнського об’єднання організацій роботодавців індустрії відпочинку й розваг (ВСПІР) Ігор Макієвський.

Ігор – один із експертів, які входять до робочої групи з легалізації грального бізнесу при Комітеті Верховної Ради України з питань фінансової, податкової та митної політики. З 2011-го року він обіймає пост голови ВСПІР.

Інтерв’юер: Ukrainian Gaming Week (UGW)
Респондент: Ігор Макієвський (І. М.)

UGW: Як ви вважаєте, у якому форматі повинна проводитися робота над законопроєктом про регулювання ринку азартних послуг: за закритими дверима чи в публічній площині?

І. М.: На нашу думку, прийняття нового законодавства має відбуватися відкрито. Усі положення в цьому нормативно-правовому документі потрібно обґрунтовувати публічно. Окрім того, інформація такого характеру повинна бути відкритою.

Коли закон приймається в кулуарах, за зачиненими дверима, це можна вважати лобізмом, а такого бути не повинно.

UGW: В експертному середовищі висловлюються різні думки щодо того, яким має бути оптимальний законопроєкт про регулювання гемблінг-галузі. Яка ваша думка з цього приводу?

І. М.: До підготовки проєкту закону важливо підходити з усією відповідальністю. Завдяки йому в країні встановлюватимуться точки зростання економіки, які азартний бізнес здатний і зобов’язаний стимулювати.

На нашу думку, законопроєкт повинен створюватися в інтересах української економіки, бути корисним і для компаній, що працюють у виробничій сфері, і для операторів. Завдяки цьому можна буде отримати максимум користі від легалізації гемблінгу. Такий підхід сприятиме тому, що в країні запрацюють виробничі ланцюжки, з’являться нові робочі місця. Україна не повинна бути майданчиком, де продають слот-автомати, вироблені за кордоном.

Окрім того, легалізація може сприяти запуску різних галузей економіки, наприклад, IT-напряму.

Усі перераховані нюанси важливо прописати в документі про регулювання азартної індустрії.

UGW: Чи можна завдяки легалізації азартного бізнесу залучити в Україну додаткові інвестиції?

І. М.: Спочатку, коли говорили про легалізацію азартних ігор, йшлося про створення на узбережжі Чорного моря туристично-ігрового кластера. Однак у результаті в законопроєктах, які були передані на розгляд депутатам, нічого не говорилося про створення зон такого типу, але ж вони і справді могли б допомогти залучити як місцевих, так і іноземних інвесторів.

Сьогодні у всіх країнах, які розташовані по сусідству з Україною, гральна діяльність дозволена. Водночас у нашій країні азартний бізнес перебуває під забороною. Тому логічно було б розробити в нас сучасний закон, який якраз і допоміг би залучити в країну інвестиції. Усі норми в такому документі повинні бути прописані так, щоб вести бізнес в Україні було більш прибутково, ніж у сусідніх державах. Побачивши й усвідомивши всі переваги місцевого гемблінг-законодавства, зацікавлені особи й організації захочуть інвестувати кошти в нашу країну. Щоб ситуація склалася так, необхідно все добре обдумати та чітко прописати в законі.

На жаль, новий закон розробляється в тіні. Ми не знаємо, які положення в нього увійдуть. Також ми не розуміємо, хто приймає рішення на вищому рівні. Спілкування з представниками бізнес-спільноти носить виключно формальний характер.

Процес законотворчості не повинен проводитися таким способом. У минулі роки влада вже хотіла легалізувати азартний бізнес завдяки аналогічному підходу, проте її спроби не увінчалися успіхом.

Ми вважаємо, що роботу з формування закону потрібно проводити відкрито, враховувати аргументи та запити всіх зацікавлених сторін. Повинен бути дотриманий баланс чи досягнуто компроміс між трьома сторонами: державою, представниками бізнес-спільноти та безпосередньо споживачами, які й користуватимуться азартними послугами.

UGW: Які завдання покликаний вирішити закон про регулювання гемблінг-ринку?

І. М.: Передусім завдяки закону повинна відбутися детінізація грального ринку, а до бюджетів –надійти максимум доходів від платежів за ведення азартного бізнесу. Важливо, щоб гроші надходили як у центральну державну скарбницю, так і місцеві бюджети. У містах нашої країни також мають бути небайдужі до цього питання, адже вони теж повинні будуть отримувати вигоду від легалізації азартних ігор.

Проєкт закону має бути сформований так, щоб у результаті представники бізнесу отримали зрозумілі умови роботи в цій індустрії. Важливо, щоб на ринку не було монополії, а також не повинно бути умов для створення корупційних схем.

UGW: Чи може створення гральної комісії, яка виконує роль регулятора, стати причиною появи корупційних ризиків?

І. М.: Створення гральної комісії дійсно тягне за собою появу великих корупційних ризиків. Передбачається, що цей орган займатиметься виданням та анулюванням дозволів на ведення бізнесу. Також він визначатиме, яка компанія відповідає умовам ліцензії та іншим вимогам, а яка – ні. Водночас на комісію буде покладено обов’язок із формування нових норм, про які громадськість повинна дізнатися до моменту запуску оновленого ринку.

UGW: На вашу думку, скільки піде часу на те, щоб гральний ринок запрацював в оновленому форматі?

І. М.: Велике значення має перехідний період. Зараз в Україні діє закон про лотереї, але він не ідеальний і вимагає прийняття додаткових змін.

Через це ми вважаємо, що українському гральному ринку знадобиться не менше одного року перехідного періоду. За цей час представники галузі зможуть вивчити нове законодавство. Це допоможе їм зрозуміти, кому варто продовжувати вести свою діяльність, а кому потрібно змінити формат бізнесу.

На нашу думку, один рік перехідного періоду – це оптимальний проміжок часу для того, щоб налагодити роботу легального ринку.

UGW: В Україні в гральних компаніях, які працюють у тіні, працевлаштовані тисячі людей. Чи може прийняття нового грального законодавства стати причиною зменшення кількості робочих місць?

І. М.: Згідно з відомостями, які є в нашому розпорядженні, станом на кінець 2019-го року в азартній сфері працювало орієнтовно 50 тисяч осіб – буде неправильно в один момент закрити ринок і звільнити всіх цих людей. А все тому, що в Україні є цінним кожне робоче місце. Наша країна пройшла через період, коли все було зруйновано дощенту. У той момент такий підхід не приніс позитивних результатів. Тому ми вважаємо, що важливо зберегти робочі місця.

UGW: На вашу думку, якою має бути вартість гральних ліцензій?

І. М.: У гральній індустрії не повинно бути монополії, в країні необхідно створювати конкурентне середовище. Вважаю, що представники цієї галузі повинні вносити високу плату за ліцензії. Однак ці суми потрібно обґрунтувати з економічної точки зору та зробити їх посильними для середнього бізнесу.

15 квітня Ігор стане учасником панельної дискусії, яка відбудеться в межах виставки Ukrainian Gaming Week 2020. Він разом із українськими політиками, іноземними експертами та представниками галузевих об’єднань обговорить тонкощі грального законодавства та розгляне, у чому полягають головні плюси виведення гемблінг-ринку з тіні.

Масштабна виставка передових рішень для ринку азартних ігор UGW 2020 відбудеться 15-16 квітня. Приєднуйтесь до події та отримайте можливість першими ознайомитися з новинками індустрії, а також поставити запитання провідним експертам галузі.

Програма та деталі події ►►►